Персонажів п’єси «Сто тисяч» об’єднує любов до грошей. І іноді така одержимість може закінчитися не дуже добре. Наприклад, як з Герасимом Калиткою. Гроші повністю оволоділи ним, він готовий зробити будь що, аби тільки купити землі побільше. Скільки б не мала ця людина грошей, все одно буде чимось незадоволена, а значить – не щаслива. Постійне прагнення до збагачення може перетворити людину на раба, здатного навіть на злочин заради грошей. Проте, з іншої сторони, якби у нас не було грошей, всі, мабуть, перетворилися б на дикунів. Гроші мають бути засобом, а не метою діяльності людства. Вони мають служити нам, а не навпаки.

Але Герасиму, здається, це не дано зрозуміти. Гроші погубили його, тому для Калитки шансів на одужування уже не існує. Його не зупиняє і те, що операції з фальшивими грішми — це злочин. Він не боїться, що його спіймають, оскільки жадоба до бажаного сильніша.

Його кум також визнає, що душу чортові готовий продати за гроші. Тому і легко погоджується на аферу, навіть погрожує Герасиму.

Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.

На прикладі цих персонажів, як бачимо, І. Карпенко-Карий дуже точно показав, як може спотворити людині душу жадоба до грошей, коли вона не зуміє вчасно протистояти їх згубному впливові.

Если этот материал был для Вас полезным, оставьте, пожалуйста, комментарий.