План

Добро у сучасному світі.

1. «Хочеш змінити світ – почни із себе».

2. Внутрішній світ людини та самооцінка своїх вчинків.

І. Добробут у домі та сім’ї.

ІІ. Роль виховання на формування світогляду людини.

ІІІ. Із малого початку до великої мети.

а)           Звичайні люди можуть творити чудеса!

3. Доброта – запорука щасливого майбутнього.

Кожного дня ми упевняємося у тому, що світ стає дедалі жорстокішим, менш щирим і більш похмурим. Чимало людей пристосувалися до такого образу життя, зневірилися в існування світлих почуттів та чистих намірів. Схожі один на одного, вони не намагаються робити навколишній світ кращим, проте дозволяють впливати йому на свої почуття, думки, враження. На мою думку, необхідно повірити, що сучасність наділена добром, необхідно лише почати робити його.

Усе починається з самої людини. Як казав Махатма Ганді, якщо «хочеш змінити світ – почни із себе». Необхідно зробити аналіз своїх дій, оцінити свої можливості і налаштуватися на краще.  Людські вчинки багато значать для оточуючих. Якщо б у людей була змога оцінювати власну поведінку, бачити себе стороннім оком — свою позу, рухи, чути свої слова та інтонації — це могло б бути величезним досягненням нашого життя. Бо людина, яка здійснює аморальний вчинок, стає в цей час потворною, а цього не хочеться нікому. Шкода, що на наших вулицях немає дзеркал для того, щоб люди могли дивитися на себе, могли бачити, коли вони привабливі, а коли ні.

Велику роль грає родина. Вихованим людям не треба нагадувати, що треба поступитися місцем у тролейбусі, допомогти донести важкі пакунки. Не треба їм повторювати, що зі старшими людьми, особливо із батьками, не можна розмовляти грубо, відноситися до них з неповагою. Все починається змалечку, коли у дитини мають розвиватися такі риси як щедрість, щирість, повага до дорослих, доброзичливість та ін. В залежності від того, як батьки виховають майбутню особистість, людина буде займати певне місце у соціальній ланці. Прикладом може слугувати образ Чіпки із твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні» Панаса Мирного й Івана Білика. Грубі й образливі насмішки, які довелося зносити малому Нечипору, жорстоке ставлення матері, пригнобленої безпросвітною роботою, обман і сваволя з боку волосної влади перетворили шукача справедливості на запеклого злочинця. Мудрим і повчальним є прислів’я: «Слово – не горобець: вилетить – не впіймаєш». Треба бути уважним до своїх вчинків і слів, оскільки вони можуть непоправно вплинути на іншу людину.

Ми маємо можливість творити добро щоденно, воно оточує нас, але ми не помічаємо цього. Такі елементарні, здавалося б, буденні речі, як годування пташки чи тварини, яка не має хазяїна, або допомога комусь із домашнім завданням можуть стати лише початком до великих справ. Одним із простих способів добродіяння є благодійність. Можна надати пожертву до Червоного Хреста або надати матеріальну допомогу хворій людині в межах своїх можливостей. Численні подвиги Мати Терези – засновниці благодійних місій – є доказом того, що іноді заради добробуту інших людей треба йти на самопожертву. Вона здобула міжнародну відомість і визнання як заступниця злиденних та безпомічних. Але найголовніше – жінка робила це від щирого серця, навіть не думаючи про якусь користь для себе. Рятуючи життя зовсім незнайомих людей, вона казала, що «турбота наповнює життя змістом», і не погодитись із цим висловом неможливо.

Не даремно ображаються на нас і батьки, і діди. Іноді здається, що від молоді вимагають неможливого. Я не погоджуюсь із цим, бо все можливо за наявності власного бажання бути доброю людиною. Правила добродіяння закладені у свідомості людства. Вони тільки зазнали змін стосовно доби, в яку ми живемо. А час вимагає від нас ставати на захист безпомічних, мати здоровий глузд, чітко розуміти, де добро і де зло, інакше ми не зможемо створити гуманістичне суспільство, до чого так прагнемо.

Если этот материал был для Вас полезным, оставьте, пожалуйста, комментарий.