Часто ми йдемо різноманітними стежками, і кожна з них веде нас до певних подій у нашому житті, підводить до логічного завершення життєвих етапів. Ми самі творимо своє буття, і кожний, безперечно, бажає тільки рости, тягнутися вверх по кар’єрних, сімейних сходах і т.д. Так, протягом життя, у нас завжди є мета щось завоювати. Можливо, ця ціль є завуальованою, але прагнення здобувати лише краще згодом може перетворитися у щось більше.

Так, герой твору «Місто» Валер’яна Підмогильного – Степан - мав безвинні плани щодо свого проживання у місті: вступити до університету, вивчитися та повернутися назад до села, аби понести свої знання на рідну землю. Чи є Радченко лише «жертвою» міста, або перетворився на настирливого кар’єриста – цього ми знати напевне не можемо. Прагматичний егоїзм та палке (але невдале) бажання «завоювати» Київ поєднуються у цьому персонажі та є невід’ємними один від одного. Своєрідними каталізаторами прояву характеру Степана стають жінки. З кожним знайомством, новим почуттям до нової жінки читач пізнає раніше не відому сторону характеру героя.

Психологічно проникливо розкритий образ української людини-маргінала, що опинилася на рубежі села і міста, що має у своїй душі непереможний конфлікт з первинною, природною суттю селянина і вимогами, зовнішніми спонуками теперішнього міського життя.

Натягуючи своєрідну маску, аби не розкривати позасвідомої антипатії до міста, чому перешкоджав зв’язок із селом, Степан стає нею. Він втрачає своє минуле «я» і приміряє величне, гордовите «Я».

Його мучить внутрішня роздвоєність душі: продовжувати рухатися кудись вперед і не мати сили оновити в собі первісну сутність. Місто не дало Степанові найголовнішого, що йому, на мою думку, було потрібно, – душевного комфорту.

Будь яка перемога «Стефана Радченка» - скороминуща. Він самотній і розгублений. Місто тисне на нього своїми законами, вимогами й спокусами. Так, і перемога над містом виявилася більш, ніж просто скороминущою. Вона стала вільнолюбним птахом у його руці, що в мить перетворився на жадаючого влади над кожною душею хазяїна.

Если этот материал был для Вас полезным, оставьте, пожалуйста, комментарий.