Природа – є одним із чинників виховання дитини. Вона дає йому найнеобхідніше, сповнює його життя фарбами та новими відкриттями.

Отак, згадую дитинство, те, що вже пройшло, бо ще не закінчилося дитинство моє. Коли були ще з подружкою в другому, а то й в першому класі, часто сиділи в маленькому лісочку, що в нашому дворі біля дому. Гралися, розповідали цікаві історії, або просто дивилися угору. Синє небо де-не-де ховалося за зеленими листочками клену. Ляжемо на траві та й дивимось на небо. Неначе у справжньому лісі.

Ще була така забаганка, що через неї пройшли усі діти. Гралися ми у магазин. Листочки приймали за гроші, але тоді ще не розуміли, що несемо шкоду природі.

Але зараз вже підросли та цінуємо усі дари природи, не робимо дурних вчинків завдаючи світу, нехай маленьких, але неприємностей.

Если этот материал был для Вас полезным, оставьте, пожалуйста, комментарий.