Главная » Статьи » Другое |
І. Тобілевич (Карпенко-Карий) найповніше реалізував себе в жанрі комедії, яка завдяки своєрідному творчому стилю драматурга стала самобутнім явищем в історії української культури і набула «характеру вельми поважного театрального жанру». Його «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн» є класикою світової драматургії і найдосконалішим прикладом для наступних поколінь комедіографів. «Одсунувши на задній план фабулярні моменти І. Тобілевич, — як зауважив Яків Мамонтов, — натомість висунув барвисту зарисовку побуту та правдиву реалістичну характеристику персонажів. Від цього, — акцентує дослідник, — комедійний жанр у І. Тобілевича стратив свою легкість і веселість, і наблизився до драми. Про побутові комедії І.Тобілевича можна сказати те ж саме, що й про п'єси О. Островського: суто комедійні елементи в них завжди переплітаються з елементами драматичними і разом становлять ту суцільність, що підносить побутово-комедійний жанр на його вищий ступінь — на ступінь п'єси з широким соціальним змістом». Соціальний зміст своїх п'єс І.Тобілевич майстерно удосконалював життєвими джерелами — образами взятими з єлисаветградської околиці чи й з власної родини. Основна тематика творів І. Карпенка-Карого
Творчість Михайла Старицького - значний крок вперед у розвитку української мови, у поширенні тематики української літератури, у зміцненні в нашому письменстві реалізму. Він відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів також в історії української драматургії. В українській літературі другої половини XIX - початку XX століття значне місце посідає творчість Михайла Петровича Старицького - талановитого поета, драматурга, прозаїка. Всеосяжність інтересів, плідний громадський темперамент підштовхували Старицького до діяльності в різноманітних сферах культури. Він був ініціатором театральної справи на Україні, режисером, одним із засновників Всеросійського театрального товариства, перекладачем - одним із тих наполегливих робітників, чиєю самовідданою працею живиться кожна національна культура. Старицький був насамперед людиною свого часу, захисником його головних ідеалів і громадської боротьби. В усій своїй творчості Старицький усвідомлював національні питання в зв'язку з соціальними, осмислював їх у широких контекстах. Як художник слова він у кращих своїх творах досяг вершин реалістичного письма, опертого на новітні досягнення соціології й психології, проте вагома частина спадщини письменника, в основному на історичні теми - твори романтичні. Реалізм і романтизм органічно поєдналися в його творчості.
| |
Просмотров: 314 | |
Всего комментариев: 0 | |